Skip to content

Форум рибалок Коломийщини

  • narrow screen resolution
  • wide screen resolution
  • Increase font size
  • Decrease font size
  • Default font size

Коломыя прогноз клёва рыбы

Ріки Дністер та Прут

Від північних схилів Українських Карпат до сонячних берегів Чорного моря звивистою 1362 кілометровою стрічкою часом тихо, подекуди бурхливо несе свої води на південний схід друга по величині ріка України - Дністер. Починається він з маленького струмка при горі Розлуч, що біля села Середа Львівської області, на висоті 760 метрів над рівнем моря. Дністер, пройшовши немалими просторами і ввібравши приблизно 400 великих і маленьких річок, стає великою судноплавною рікою і в Одеській області вливає свої води в Дністровський лиман.

Сучасна назва Дністра веде свій початок з Київської Русі і означає "бистра вода". Древні греки називали ріку Тіріс, а ще пізніше Тірас. У римлян вона відома під назвою Данастріс, Данаструс. У турків - Турла.

Дністер має 386 приток. Головні з них: праві - Стрий, Свіча, Ломниця, Бистриця, Реут; ліві - Золота Липа, Cтрипa, Серет, Збруч, Смотрич. В верхів'ях швидкість течії Дністра - 4 м/сек, на рівнині - до 2м/сек., а в усті спадає до 0.7 м/сек. Русло звивисте. У верхній частині (до міста Самбір) це типова гірська ріка, що тече по вузькій долині з обривистими скалистими берегами. Ширина русла в верхів'ї - не більш ніж 40 м, в низів'ї - 100-240 м, а ширина пройми в низів'ї досягає 8-16 км. Спустившись з гір, Дністер тече широкою, місцями заболоченою, рівниною, і течія його сповільнюється. Ріка тут тече по плоскогір'ю в невисоких, порослих вербами глинистых берегах, деколи утворюючи острови; вода каламутна, часто мілка. В районі с. Журавно підвищується спочатку лівий, а потім і правий берег ріки, русло стає кам'янистим, течія посилюється. Нижче древнього Галича долина Дністра звужується до ~ 200 м. Високі скалисті береги Дністра тут поросли листяними лісами і кущами, з-під скал витікають численні джерела.

В середній течії Дністра на поверхню виходять кристалічні породи - граніти, гнейси, сіеніти, утворюючи подекуди невеликі пороги і перевали.

На ріці Дністер гори підходять так близько до ріки, що утворюють каньйон, руслом якого тече ріка. Потоки в деяких місцях зриваються з кручі просто в річку, пертворюючись в живописні водоспади. Окремі частини скал нагадуть швейцарський сир, весь в дірках від виходів печер і гротів. На берегах ріки і в навколишніх селах зустрічаються пам'ятники культури різних народів, що в давнину населяли долину Дністра (церкви, костели, монастирі, палаци, руїни замків і фортець). В долині ріки і в прибрежних скелях немало печер, деякі з них служили монахам скельних монастирів для життя і відправи служб.

Долина ріки була заселена людьми ще з давніх давен. В заводі лівого берега Дністра біля села Лука Врубливецька збереглися залишки однієї із найдавніших в Україні стоянок раннього палеоліту (300 тbс. років тому). Сьогодні долина ріки досить щільно заселена, а прибрежні села потопають в садках (яблуня, груша, слива, черешня, грецький горіх).

Найцінніший найживописніший відрізок Дністра довжиною в 250 кілометрів знаходится між устями рік Золота Липа і Збруч. Тут Дністер тече по каньйоноподібній долині, утворюючи багато фантастичних вигинів.

Природа Дністровського каньйону своєрідна і неповторна, схили Дністра вкриті реліктовою лісовою та степовою рослинністю. Історичних пам'ятників на берегах Дністра не менше, ніж на інших європейських ріках. Замки, монастирі, церкви, костели, скелі, гроти і печери ,що століттями спостерігають за зеленуватою дністровськю течією.

Пропонуємо Вашій увазі водний маршрут, протяжністю біля 100 кілометрів, який пролягає від села Незвисько до села Городниця Івано-Франківської області. Подорожуючи цим маршрутом, Ви зможете ознайомитися з унікальною природою, рослинним та тваринним царством Придністров'я. Відвідавши історичні пам'ятники і видатні місця, Вы поринете в сиву давнину віків. Ця подорож назавжди залишиться світлою і теплою згадкою. Палаци і замки, монастирі і печерні церкви, старовинні садиби і костели прикрашають береги Днестра. Скали і гроти, живописні урочища створюють неповторну атмосферу, притаманну тільки цій українській ріці.

Найбільшою водною окрасою Карпат звичайно  є р. Прут - ліва притока Дунаю. Він має загальну протяжність 910 км і площу басейну близько 27500 км2. Від витоків до межі між селами Саджавка та Іванівці його довжина біля 90 км. Джерела Пруту починаються на північно-східних схилах Чорногори на висоті понад 1750 м н.р.м. До Делятина Прут протікає майже меридіонально. Нахили русла дуже великі і ріка тече із значною швидкістю - 2-5 м/с.

Від Делятина Прут повертає на схід і тече в південно-східному напрямку у широкій терасованій долині. Нижче Ланчина дно долини плоске і широке, русло розбивається на густу мережу рукавів. Правий берег крутий, порізаний ярами та балками, часто зустрічаються зсуви та осипи. Незважаючи на те, що ріка протікає у вирівняній долині, швидкість течії досягає 1-1.5 м/с.

Режим Пруту характерний частими паводками в усі пори року. Навесні паводки зумовлені таненням снігу. Найбільші підняття води бувають у літній період внаслідок злив та затяжних дощів у горах. Восени (кінець жовтня - початок листопада) також спостерігається підвищення рівнів води.

Цікавими є дані Володимира Клапчука про небезпечні стихійні явища. Насамперед, це стосується повеней, паводків та селів. Вони є частими «гостями» на нашій території. Повені на р.Прут історично підтверджені ще з XVIII століття. Вони відбувались в 1780, 1868, 1889, 1893, 1899, 1900, 1901, 1912, 1913, 1927 (витрата води - 641 м3/с при нормі 12,2 м3/с), 1929, 1933, 1941, 1948, 1969 (найбільша повінь за історичний період, витрата води - 1530 м3/с), 1970, 1974, 1980, 1982, 1984, 1992. В останні роки повені відбуваються майже щороку. Після 1927 року, коли було зруйновано багато будинків громадян та шляхи сполучення, найбільшою була повінь, що розпочалась 8 червня 1969 року. Тоді, 8 червня випало 173 мм опадів. А ріка Прут у Яремчі досягла відмітки 760 см при середньодобовому рівні 230 см, тобто підйом води складав понад 5 метрів. Повінь завдала господарству Делятинщини шкоди на 10, 5 млн. рублів6. Багато жителів Делятинщини ще з жахом згадують повені цих часів. Для порівняння хочеться сказати, що води Пруту в 1969, 1970 та1974 роках текли по центральній вулиці Делятина, було затоплено центр Микуличина.

Льодовий режим тут, як і на інших карпатських ріках, надто нестійкий. Ріка замерзає в кінці грудня і на початку січня, скресання і льодохід починаються в кінці лютого і на початку березня. Середня тривалість льодоставу близько 45-50 днів і коливається в окремі роки в межах 10-80 днів .

Не дивлячись на численні паводки річка Прут з кожним роком міліє, змінює русло і причиною цього є руйнівна діяльність людини людини. Задумаймось над цим, не засмічуймо і не руйнуймо головну водну артерію села.

www.tourist.org.ua

sadzhavka.org.ua

 

Авторизація

Забули свій пароль? Зареєструватися

Нові повідомлення

Читати більше »